Перейти до основного вмісту

Звернення до ВРУ щодо внесення змін до ст.16-2 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"


Голові комітету Верховної Ради України
VIII скликання з питань національної
безпеки і оборони
Пашинському С.В.
вул. Грушевського, 5,
м. Київ, 01008

Шановний Сергію Володимировичу!

Громадська організація «Держава і Право», яка  орієнтує свою діяльність на захист прав військовослужбовців та членів їх сімей, звертається до Вас у зв’язку з наступним.
04.07.2012 Законом України від № 5040-VI «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» було доповнено Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон) статтею 16-2, яка визначає розмір одноразової грошової допомоги передбаченої у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Статтею 16-2 Закону встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірах кратних прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Однак вказана правова норма не встановлює, відповідно до якого календарного року здійснюється розрахунок сум вказаної грошової допомоги.
Отже, законодавство України не містить чіткого визначення, прожитковий мінімум якого календарного року слід приймати за основу розрахунку належної до виплати одноразової грошової допомоги.
З огляду на це, правові норми щодо розміру одноразової грошової допомоги є нечіткими, неузгодженими і непередбачуваними у застосуванні, адже допускають декілька варіантів юридично значимої поведінки суб'єктів правовідносин та множинне розуміння їх прав та обов'язків, що в свою чергу є порушенням принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості та однозначності правових норм, зокрема передбачуваності (прогнозованості) законодавчої політики в соціальній сфері та стабільності правових норм. Тож, принцип правової визначеності вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій та правовідносин, що виникають.
Така невизначеність та недосконалість законодавства впливає на обсяг прав та законних інтересів військовослужбовців, які отримали інвалідність чи втратили працездатність та членів сімей загиблих військовослужбовців з огляду на те, що розгляд їхніх заяв про призначення вказаної грошової допомоги, триває досить довгий час. Непоодинокі випадки коли розгляд таких заяв триває понад один рік.
Окрім того, на практиці стається так, що Міністерство оборони України безпідставно відмовляє членам сімей загиблих військовослужбовців у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Такі сім’ї оскаржують вказані рішення у суді.  Суди приймають рішення на користь сімей, зобов’язуючи Міністерство здійснити таку виплату. Однак, внаслідок законодавчої невизначеності, виплата здійснюється виходячи із розміру прожиткового мінімуму, який був встановлений на 1 січня року смерті військовослужбовця, а не на рік фактичної виплати.
Все це спричинює збитки таким особам у вигляді знецінення коштів, внаслідок інфляційних процесів у Державі.
З метою недопущення таких негативних наслідків для осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, пропонуємо законодавчо встановити, що  одноразова грошова допомога призначається і виплачується у кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому здійснюватиметься така виплата.
З огляду на вищевказане, просимо врахувати надані зауваження та пропозиції,  як Голова профільного комітету, скористатися своїм правом законодавчої ініціативи,  передбаченої Конституцією України та Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» для ініціювання внесення змін до статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання» про результати розгляду звернення просимо проінформувати у письмовій формі.

30.01.2019

З повагою
Голова громадської організації                                  Михайло КОЗАЧУК              

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Відмова У Виплаті Одноразової Грошової Допомоги Матері Загиблого Воїна Визнано Незаконною |  ГО Держава І Право

14.11.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом голови Громадської організації Держава і право адвоката Михайла Козачука визнав незаконним та скасував рішення комісії МОУ про відмову матері загиблого військовослужбовця у виплаті одноразової грошової допомоги у звязку із загибеллю сина. Одночасно суд зобовязав МОУ виплатити матері загиблого допомогу, передбачену ст. 16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 750 прожиткових мінімумів (орієнтовно 1 мільйон 600 тисяч гривень) Якщо Вам потрібна правова допомога, звертайтеся прямо зараз! Додатково читайте: Включення надбавок до розрахунку військової пенсії Питання переведення військовослужбовців Відповідальність за договором поруки

Військовий Адвокат | Представництво в Києві

Про Подільський Юридичний Центр, його філії. Справи про самовільне залишення місця служби, перерахунок військових пенсій, оскарження неправомірних дій військового начальства. Оскарження рішень про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у випадку смерті військовослужбовця або зміни групи інвалідності

Право на повагу до приватного життя

Стаття 8  Право на повагу до приватного і сімейного життя 1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. 2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. 4 (чотири) напрямки захисту інтересів: Приватне життя Сімейне життя Право на повагу до житла Право на захист кореспонденції    Приватне життя. діяльність професійного і ділового характеру моральна і фізична недоторканість особи фізичне насильство дисциплінарні покарання тілесні покарання примусові медичні обстеження примушування здати аналіз крові, сечі на вживання наркотичних засобів проведення аналізу ДНК д...